Супервізія

Супервізія — простір, де можна подивитися на свою роботу збоку.

Не для того, щоб отримати «правильну відповідь», а щоб краще зрозуміти клієнта, терапевтичний процес і власну участь у ньому.

З чим можна звертатися

• складні чи заплутані випадки;
• відчуття, що терапія зайшла у глухий кут;
• сильні почуття до клієнта;
• сумніви у власних діях;
• труднощі з межами;
• питання терапевтичних стосунків;
• ситуації, коли складно зрозуміти, що відбувається й куди рухатися далі.

Можна звертатися й тоді, коли формально все йде нормально, але хочеться глибше зрозуміти процес.

Як я працюю

Для мене супервізія — не іспит і не пошук помилок.

Ми досліджуємо, що відбувається між терапевтом і клієнтом, які гіпотези допомагають зрозуміти процес і що може залишатися непоміченим.

Мені важливо не дати готову інструкцію, а допомогти фахівцю чіткіше побачити ситуацію та знайти власне професійне рішення.

Мій підхід

У супервізії я спираюся на гештальт-підхід, клінічне мислення та досвід психодіагностичної роботи.

Мене цікавить не лише випадок клієнта, а й сам терапевт: що з ним відбувається поруч із цим клієнтом, що він помічає, чого уникає і на що може спертися в роботі.

Формат

Формат і регулярність супервізії ми узгоджуємо до початку роботи.

Для запису напишіть моєму асистенту.